Відреагую на акції щодо впровадження цензури з боку журналістів кількох загальнонаціональних телеканалів (1+1, СТБ). Зазначу одразу, що не є фахівцем в інформаційній сфері. Багато років займався видавництвом партійних газет, де пропагувалася позиція нашої партії. Специфіка партійних видань, звісно, не передбачає подання інформації з різних точок зору та із залученням експертів, які представляють різні позиції.
Тому про ситуацію на 1+1 та СТБ можу говорити як телеглядач та політик. На мою думку, за 19 років існування України, як незалежної держави, в нас не було й немає незалежних загальнонаціональних ЗМІ. Створення в Україні суспільного телебачення багато років перебуває на рівні загальних розмов. Телеглядачі мусять споживати „інформаційний продукт” державного телебачення та каналів, які належать Коломийському, Ахметову, Пінчуку. Усі нюанси стосунків між владою та інтересами олігархів відбиваються на інформаційних та аналітичних програмах телеканалів. Тому говорити про придушення свободи слова на „плюсах” (власник - Коломойський) або СТБ (Пінчук) можна лише гіпотетично. Власники телеканалів зацікавлені вибудувати лояльні стосунки з командою Януковича. Як раніше - з командою Ющенка.
Журналісти знають, хто є їхнім працедавцем, хто платить їм зарплатню, поінформовані про будь-які нюанси стосунків власника телеканалу та влади.
Інша річ, що зараз є політичне замовлення на „утиски свободи слова” з боку лідерки БЮТ. Ця політична сила (і це не є секретом) має багаторічну практику „особливих стосунків” з багатьма тележурналістами. Тимошенко зараз вкрай важливо переконати Євросоюз та США в закручуванні гайок в інформаційному просторі України, в „загрозі демократії”. Тому чим більша кількість конфліктних епізодів зі щоденного життя журналістських редакцій буде пояснюватись тиском власника на журналістів - тим краще для створення потрібної картини перед Заходом.
А маніпуляції над телеглядачами як були, так і будуть. При Ющенку вони були менш помітні, зараз - помітні трішечки більше. На жаль, ніхто з провідних політиків України не зацікавлений у становленні суспільного телебачення. Кожен хоче контролювати інформаційні потоки на свій розсуд. Тому в дискусіях на тему придушення свободи слова на українському телебаченні я не бачу сенсу. Не можна придушувати те, чого не було й не має.